Сторінка логопеда

 

 

 

Дем'янченко Тетяна Ігорівна, вчитель-логопед, освіта  -  фахова вища

10 порад логопеда, як допомогти дитині заговорити !

1. Заохочуйте дитину завжди дивитися на Вас, коли Ви говорите!

Діти навчаються шляхом наслідування. І в розвитку мови наслідування відіграє важливу роль. Тому будьте хорошим зразком для вашої дитини. Переконайтеся, що ви говорите всі слова чітко і малюк бачить Вашу артикуляцію. Тоді Ваша дитина може краще все зрозуміти і швидше заговорити.

2. Використовуйте короткі слова, прості і зрозумілі!

Маленька дитина не в змозі зрозуміти і запам'ятати довгі і складні речення. Тому бажано використовувати прості терміни та короткі фрази (але без «сюсюкания»). Наприклад, давайте малюкові прості вказівки і задавайте прості питання, такі як «візьми ведмедика», «принеси ляльку», «де кубик?»Ніж простіше будуть Ваші слова і фрази, тим швидше дитина почне наслідувати Вам!

3. Не говоріть надто швидко!

Коли ваша дитина стикається з швидким потоком слів, що він чує, але не розуміє їх.

4. Промовляйте вголос все, що Ви робите!

«Зараз ми одягнемо черевики, куртку, шапку і підемо гуляти». «Я дістану тарілку, ложку, і ми будемо їсти суп».

5. Читайте дитині книги!

Одним з наслідків читання для дітей молодшого віку є більш швидке розвиток мовлення. Читайте дитині не менше 10 хвилин кожен день, навіть більше, якщо це можливо. Вибирайте книги з короткими текстами і яскравими картинками.

Не дратуйтеся, якщо дитина просить читати йому одне і те ж. Правило повторення - головне в мовному розвитку. Коли він чує одні й ті ж слова і пояснення, вони швидше увійдуть в його словниковий запас.

6. Обмежуйте перегляд телевізора!

Не використовуйте телевізор в якості няні або як метод заспокоєння дитини. Ви можете бути зачаровані тим, як ваш малюк танцює при показі якоїсь реклами. Але згодом виявитися, що за короткий час дитина і Ви стали залежні від телевізора.

Замініть телевізор розмовами, цікавими іграми та компанією інших дітей. Саме це буде стимулювати мова Вашого малюка.

7. Частіше включайте музику та пісні для малят!

Музичні твори та дитячі пісеньки дуже корисні для збагачення словникового запасу і розвитку слухового уваги. Ритм і мелодії пісень так само сприяють розвитку сприйняття дитини.

Чергуйте повільні і швидкі мелодії. Особливо підходять ті, які можна поєднувати з рухом. Так тренується слухомоторна координация.Кроме того, співайте самі, щоб малюк стежив за Вашими губами і міг повторювати за Вами слова.

8. Заохочуйте рухову активність дитини!

Щоб швидше розвинути мовлення малюка, більше гуляйте, ходіть, бігайте з ним, лазайте по драбинках, грайте в м'яч і т. п.

9. Розвивайте дрібну моторику!

Про взаємозв'язок мови і рухів руки знає, мабуть, кожна мама. Так що давайте вашій дитині фарби, пластилін, безпечні ножиці для вирізання, нанизуйте великі намистини, гудзики і купуйте гри, що вимагає певної спритності пальців (наприклад, «шнурівки»). Особливо корисна пальчикова гімнастика!

10. Виключіть будь-які надмірні вимоги!

 

Забезпечте своєму малюкові спокійне, розмірене обстановку, здорове харчування, достатній сон, багато гуляйте на свіжому повітрі. Дозволяйте малюкові грати з іншими детьми.Будьте самі собою, а не гарячково нетерплячими у відносинах з Вашою дитиною. Залишайтеся спокійними і врівноваженими.

 

Як розвинути дрібну моторику руки дитини?

•Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м'яти поролонові кульки, губку.

•Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистини, камінчики, кульки.

•Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.

•Нанизувати намистини, ґудзички на нитки.

•Зав'язувати вузли на товстій і тонкій вірьовках і шнурках.

•Заводити будильник, іграшки ключиком.

•Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.

•Різати ножицями.

•Конструювати з паперу (орігамі), шити, вишивати, в'язати.

•Робити пальникову гімнастику.

•Малювати узори по клітинках в зошиті.

•Займатися на домашньому стадіоні і снарядах, де потрібний захват пальцями (кільця, щаблина та інші).

 

 

 

Логопедичні ігри та вправи для турботливих батьків

Ігри на розвиток слухової уваги, сприймання, пам'яті

"Що ти почув?"

Дитина тихо сидить в кімнаті.Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю.Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо - голос пташки чи ваше дихання.

"Де плескали в долоні"

Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь - якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна показати напрямок, звідки вона почула сплеск.

"Відгадай, хто покликав"

В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім'ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто - не будь з інших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

"Доручення"

Дитина сидить на відстані 5-6 метрів від дорослого. У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертаєтесь до дитини: "Візьми м'ячик і поклади його на килим" або:"Візьми зайчика і посади його на стілець". Потім даєте завдання тихим голосом.

“Запам'ятай слова”

На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам'ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”.

Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”.

Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: - звук [а] серед у, у, а, у;- звук [а] серед о, а, і, о;- звук [і] серед и, е, і, и;- звук [с] серед л, н, с, п;- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”.

Запропонуйте дитині повторити за вами склади- та-та-да - пі- пи - ат-от- па-па-ба - мі-ми - ум-ом- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

“Ланцюжок слів”.

Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:- мак, лак, так, бак;- тачка, качка, дачка;- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”.

Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”.

Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”- Оля, осінь, овочі, окунь - [о] - Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]- Аня, аґрус, акула, автобус - [а]- Маша, мак, мама, сом - [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м'яч у ворота”.

Запропонуйте дитині подути на ватний чи поролоновий м'ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”.

Як і в попередній вправі треба забити м'яч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”.

На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”.

Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюстки злетіли з вашої долоні.

“Кораблик”.

Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук “ф”, а потім переривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.