ПРОГРАМА
проведення експерименту за темою «Становлення і розвиток особистості на ранніх етапах онтогенезу» на базі дошкільних навчальних закладів Києва, Київської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Донецької, Івано-Франківської областей
на 2018-2021рр.
№ |
Зміст роботи |
Термін виконання |
Очікувані результати |
|
І. Підготовчий етап (09. 2018 – 01.2019) |
||||
1. |
Вивчення теоретичних засад, визначення наукового апарату дослідження; розробка концептуальних ідей експериментальної роботи; формулювання робочої гіпотези |
09.2018 – 01.2019 |
Систематизація отриманих даних. Підготовка науково-методичної статті з обґрунтуванням обраного підходу |
|
2. |
Розроблення програми науково-теоретичної підготовки педагогів за проблемою експериментальної роботи |
09.2018 – 10.2018 |
Планування спільної діяльності з обласними інститут-тами післядипломної педагогічної освіти, міськими відділами освіти, кафедрами університетів, які здійснюють підго-товку фахівців з дошкільної освіти |
|
3. |
Зіставлення традиційної моделі побудови освітнього процесу в групах раннього віку; вивчення потенційних можливостей суб’єктів дослідно-експериментальної роботи; підготовка навчально-методичної бази дошкільних закладів (підготовка необхідного інформаційного та наочного матеріалу за темами) |
10.2018-11.2018 |
Здійснення рефлексії досвіду співпраці ЗДО з науковцями, управлінцями, кураторами з ІППО щодо науково-методичної організації та забезпечення інноваційних процесів у групах раннього віку. |
|
4. |
Підготовка тренінгових семінарів для педагогів груп раннього віку з проблеми дослідження. Проведення інструктажу для педагогів ДНЗ, які беруть участь в експерименті. Нормативно-правове забезпечення експерименту |
11.2018 – 12.2018 |
Проведення організаційних заходів з метою вивчення нормативно-правових документів та теоретичних основ експериментальної роботи. |
|
ІІ. Діагностико-концептуальний етап (01.2019-09.2019) |
||||
5. |
Розробка концепції організації особистісно зорієнтованого освітнього процесу в групах раннього віку |
01.2019 – 02.2019 |
Проектування структурно-змістових і функціонально-діяльнісних ознак інноваційного освітнього процесу в групах раннього віку |
|
6. |
Розробка змісту особистісно зорієнтованого освітнього процесу в групах раннього віку на основі середовищної моделі, визначення його тематичної наповненості |
|
Наукове обґрунтування способу вирішення проблеми дослідження. Моделювання системи роботи в групах раннього віку |
|
7. |
Розробка навчально-методичного забезпечення освітнього процесу в групах раннього віку з урахуванням середовищної моделі |
01.2019 – 09.2019 |
Відбір матеріалу для інформаційної скарбнички вихователя групи раннього віку; |
|
7. |
Розробка критеріального та діагностичного інструментарію дослідження проблеми на різних її рівнях (організаційному, змістовому, оперативному, суб’єктному) |
01.2019 – 03.2019 |
Підготовка діагностичного інструментарію, розробка критеріїв оцінювання; характеристика рівнів |
|
8. |
Дослідження готовності педагогів дошкільної освіти до організації особистісно зорієнтованого процесу в групах раннього віку |
03.2019 – 06.2019 |
Узагальнення одержаних результатів. Підготовка статей за результатами дослідження. |
|
9. |
Складання соціально-психологічного портрету сучасних малюків за допомогою батьків вихованців. |
03.2019 – 06.2021 |
Узагальнення результатів кількісного та якісного аналізу отриманого експериментального матеріалу |
|
10. |
Розробка планування освітнього процесу в групах раннього віку на гуманістичних засадах |
03.2019 – 06.2019 |
Розробка перспективного плану освітньої роботи в групах раннього віку |
|
ІІІ. Формувальний етап (09.2019-06.2021) |
||||
14. |
Здійснення експериментальної перевірки висунутої гіпотези, концептуальних положень на різних рівнях організації освітньої роботи в групах раннього віку. Коригування експериментальної методики |
09.2019 – 06.2021 |
Конструювання системи освітньої роботи, націленої на особистісний розвиток у групах раннього віку |
|
15. |
Розроблення і впровадження інноваційної технології особистісного розвитку дітей у групах раннього віку |
09.2019 – 06.2021 |
Збагачення освітнього процесу інноваційними технологіями. |
|
ІV. Контрольно-узагальнювальний етап (06.2021-12.2021) |
||||
16. |
Проведення порівняльного и аналізу даних вхідної, поточної та вихідної діагностики ефективності інноваційної технології особистісного розвитку дітей у групах раннього віку |
06.2021– 12.2021 |
Узагальнення отриманих експериментальних. Позитивні зміни в організації освітнього процесу груп раннього віку ЗДО |
|
17. |
Підготовка посібника «Становлення і розвиток особистості на ранніх етапах онтогенезу» |
06.2021– 12.2021 |
Навчально-методичне забезпечення ОП у групах раннього віку |
|
18. |
Співвідношення результатів експерименту з поставленими метою та завданнями
|
09.2021 – 11.2021 |
Аналітичні висновки про результативність експерименту |
|
19. |
Підготовка статей для періодичних видань за підсумками проведеного експерименту; монографії, навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій тощо
|
06.2019- 06.2021
|
Інформаційно-методичний супровід результатів наукового пошуку |
|
20. |
Презентування результатів експериментально-дослідної роботи на всеукраїнському науково-методичному семінарі |
11.2021 - |
Популяризація результатів і матеріалів проведеного експерименту
|
|
Науковий керівник: Н.В.Гавриш
Координатор: Т.П.Носачова
НАШЕ ЕСЕ
Експеримент… Експеримент?!... Експеримент!!
Так все і відбувалося.
Спочатку отримали інформацію про те, що один із закладів дошкільної освіти м. Ромни стане експериментальним майданчиком для проведення відповідної роботи в рамках інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня «Педагогічні умови становлення і розвитку особистості на ранніх етапах онтогенезу».
Потім було здивування змішане з радістю, що саме нашому закладу випала нагода взяти в цьому участь. Були деякі сумніви: чи все вдасться?
Але обговоривши ці питання з педагогами, проаналізувавши всі наші можливості, прийшли до висновку: експерименту бути!!
Що дав нам експеримент? Що змінилося в освітній роботі з дітьми? Експеримент став ще одним джерелом для творчості, фантазії наших вихователів, які намагаються вирішувати поставлені завдання нестандартно, придумують свої родзинки. А ще ми ризикнули провести свої міні-дослідження в ході загального експерименту. Додали деякі родзинки до створення розвивального середовища
Поступово відходимо від чисто занятійного типу організації діяльності дітей. Але варіант (індивідуальне - підгрупове - фронтальне) викликає деякі труднощі: дуже часто, коли вихователь починає працювати з групкою дітей (2-3 дитини), то виявляють бажання долучитися до цього і інші, намагаємось переключити їхню увагу на різні види діяльності, допомагають дуже помічники вихователя (2 в групі), але ще не все вдається. Більш доречним для нас виявився варіант (підгрупове - загальногрупове - індивідуальне). Є діти, які не зразу проявляють бажання виконати ту чи іншу вправу. Ми не змушуємо. чекаємо, коли сама дитина проявить ініціативу. Але чекаємо не пасивно, а намагаємось зацікавити , змотивувати її діяльність. А потім індивідуально, за бажанням дитини, виконуємо завдання. Знаєте, що вражає? Діти, які вже познайомилися з цим матеріалом, підходили знову до вихователя і дитини або двох дітей, які працювали індивідуально.
Як ви гадаєте, для чого.? Щоб допомогти або заспокоїти: “Не бійся, ми це робили, і ти зробиш” або “А можна я ще послухаю, бо дуже цікаво”, “Хочеш покажу, як я малював?”, “А можна я розповім Тімі казку?”
Це щодо того: чи відбулися зміни у наших вихованців? Як бачимо. Так, безперечно. А ще діти стали більш розкутіші, активні, можуть вже осмислено пояснити свої дії, бажання, деякі епізоди з ігор-занять вони використовують у своїх іграх. Це радує.
Які зміни відчувають у собі вихователі? У бесіді з Міщенко С.Л. та Іщенко Л.М. я задала їм це питання. Відповідь була одностайною: вони переосмислили своє відношення до своїх вихованців. Якщо на початку навчального року виникали сумніви щодо виконання малятами деяких, як їм здавалося важких, завдань з експериментального планування,(бо діти ще маленькі), то зараз вони впевнені, що їх дошкільнята спроможні сприйняти і зробити все. Варто тільки підійти до цього нестандартно, творчо. А я, як вихователь-методист, бачу, що творчий потенціал цих вихователів розкрився повною мірою. Вони вже виношують цікаві ідеї до наступних завдань. Зі слів Світлани Леонідівни, вона щодня поспішає на роботу з радісним піднесенням, бо хочеться радувати малят чимось новим і цікавим. А Любов Миколаївна більшість завдань, які нам запропонували, планує провести на свіжому повітрі, у природі, щоб дослідити вплив природи на розвиток сприйняття дітей… Завдяки дітям нам ніколи нудьгувати, тому що в нашому житті завжди багато нового і цікавого.
Отже, підсумовуючи все вище сказане, ми можемо констатувати, що гарно розписане експериментальне планування, надане нам колективом наукових співробітників, логічно побудоване, легке для сприйняття, зрозуміле для виконання всіх поставлених завдань, ми по-іншому поглянули на можливості наших вихованців, це відкрило нові горизонти для творчої думки вихователів, отримали цікаві рекомендації щодо організації розвивального предметно ігрового середовища тобто, тісна співпраця з науковцями була корисною і для дітей, для вихователів , і для дошкільного закладу в цілому.
Перегортаючи сторінки…
(ідеї, роздуми, висновки).
(Наші напрацювання по підрубриці ОБМ)
Впродовж 2020 – 2021 року на базі Роменського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 9 «Фіалка» здійснювалося науково-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи з розроблення теми «Виховання дітей раннього віку у закладах дошкільної освіти різних типів» з підтеми «Особливості художньо-естетичного розвитку у ранньому віці». Нашим головним консультантом з цього питання, куратором є Рагозіна В.В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України.
Вже з раннього віку у дитини повинні розвиватися відчуття прекрасного, перші естетичні смаки, інтереси, уміння розуміти, а щоб розуміти, треба навчитися сприймати, відчувати і цінувати твори мистецтва. Перші естетичні переживання дитини пов'язані із задоволенням, яке доставляють їй якості предмету –його колір, форма і т.д. Гамма кольорів, форма, закладені в будь-якому творі мистецтва, виражає певне відчуття, думку автора і при сприйманні цього твору викликає у дитини схожу з відчуттям художника відповідну реакцію.
Звичайно ж , ми розглядаємо з дітьми ілюстрації, картини, але це відбувалося трохи в іншому руслі. Тому нам видалася дуже цікавою ідея - виділити сприймання художніх творів дітьми раннього віку, як окремий вид заняття у художньо-естетичній активності.
Для того, щоб сприймання і обговорення художніх творів пройшло цікаво і емоційно для наших малят, ми постійно змінювали простір групової кімнати. В арсеналі допоміжних засобів в групі є тканини різного кольору, що дає змогу створювати ігрове поле для різної тематики: зимова, літня, лісова галявини, море, річка, сільське подвір’я. А наявність сюжетних площинних декорацій (потяг, автомобілі, корабель, дерева, кущі з відповідними до різних пір року забарвленням, тварини, будиночки та ін.) підсилюють створення ігрової ситуації. Наприклад, діти знайомилися з художнім твором «Весела корівка», вихователь звертала увагу дітей, що корівка з рудими плямами. І коли потім до групи завітала корівка (площинне зображення з такими ж рудими плямами), щоб погратися, діти були у захваті. Щоб підтримати цікавість до сприйняття художнього твору, ми не зупинялися тільки на рекомендованих нам іграх та вправах, підходили до цього інтегровано, планували різні види діяльності , подовжуючи післядію картини. Тепер дошкільнята з нетерпінням чекають на наступну зустріч з новим художнім твором, бо їм це сподобалося. Це ми зрозуміли, з багаторазових запитань дітей, коли вони по приходу до садочка запитували : «А що ми сьогодні будемо робити?», «А хто до нас завітає в гості?», «А картину художник нам покаже?» тощо.
Розглянувши з дітьми декілька картин, замислилися, а що робити з тими картинами, які ми розглядали раніше? Як знову ввести їх в оточуючий світ дітей. Вирішили створити своєрідну книгу ілюстрацій і художніх творів, з якими діти вже познайомилися і потім вона буде поповнюватися новими творами. Ми всі знаємо, що діти в такому віці дуже полюбляють по декілька разів переглядати книги з яскравими малюнками. От і у нас вийшов гарний і яскравий посібник. Діти самі проявляють ініціативу. Беруть книгу, звертаються з проханням до вихователя: «Давай подивимося разом», «Розкажи ще про зайчика» або до своїх однолітків «Давай я тобі покажу».
Але на цьому ідеї по використанню знайомих художніх творів не закінчилися. Згрупувавши картини за порами року, виготовили дидактичну гру «Пори року».
А ще ми виготовили пазли з цих картин. Щоб вони стали нам у нагоді і надалі, зробили пазли, які складаються з 8 частин. Для дітей нашого віку ще буває важко скласти їх. Тому зробили їх із світлої основою, де зображена картина в цілому. В подальшому, діти зможуть обходитися без основи, складати малюнки з багатьох частин.
Ні для кого не буде відкриттям, що упровадити в практику роботи з дітьми будь-яку інновацію без підтримки батьків просто неможливо. Тому значну увагу ми приділили саме роботі з батьками наших вихованців. Вихователі спрямували свою роботу на підвищення естетичної культури батьків, формування їх готовності надавати посильну допомогу в експериментальній діяльності педагогів. Педагоги разом з батьками заповнили анкети «Естетичний розвиток дитини». У групі протягом всього року працювала «Скринька відповідей і запитань» (в електронному режимі, по електронній пошті, Вайбер-чаті), де батьки мали змогу отримати практичні рекомендації від фахівців закладу. Разом з працівниками Роменського краєзнавчого музею організували віртуальну екскурсію для батьків і дітей «Художники Роменщини».
Але ми прекрасно розуміли, що не всі батьки з однаковою цікавістю будуть переглядати наше відео. Ми вирішили зацікавити їх. Спочатку на платформі learningapps.org знайшли дуже прості вправи «Види мистецтва», «Жанри живопису», «Знайди пару», які дали змогу батькам згадати і види мистецтва, жанри живопису. А потім створили свою вправу «Знайди автора картини», де використали картини двох роменських художників. Це зацікавило батьків, але для виконання цього завдання, їм не тільки довелося переглянути уважно відео, а й скористатися мережею інтернету, щоб знайти всі картини цих авторів, а потім правильно виконати вправу. Ви знаєте – діло пішло. Батьки звернулися з проханням, придумати ще щось цікаве. Тому зараз працюю над створенням кросворду, темою буде «Види мистецтва», в планах створити і пазли для дорослих, але в електронному вигляді, тема – «Скульптура Роменщини». Простір для співпраці є, перші цеглинки , як на нашу думку, вже закладені. Працюючи над естетичною культурою батьків, ми тим самим створюємо гарне підґрунття для того, щоб батьки стали нам надійними помічниками у художньо-естетичному вихованні наших малюків.
Ще трохи зупинимося на самому сприйнятті дітьми художнього твору. Чи завжди потрібно створювати ігрові ситуації для входження в картину. Чи потрібна післядія. Ми запропонували вихователю такої ж вікової групи, але вони не задіяні в експериментальній роботі, просто познайомити дітей з цим твором, висновок – дітям сподобалося. Але наприкінці, їм чогось не вистачало. Вихователь, користуючись своїм досвідом, провела ігри, діти отримали позитивний заряд. Але надалі, необхідно проводити всю роботу по ознайомленню з художнім твором, використовуючи інтегрований підхід, це суто наша думка.
Також, пам’ятаючи, як діти просили вихователя сісти поряд і переглянути ще раз знайомі картини, замислились, а як діти будуть сприймати ці твори в домашні обстановці? Хто з батьків буде розглядати картину з дитиною? Тому ми дали батькам декілька картин на вибір, оповідку, ігри за змістом картини. звісно, пояснивши, як це має проходити.
Результат був цікавий : при повторному розгляді картин у дошкільному закладі, діти не вимагали побудувати той самий інтер’єр, а от вдома більшість дітей виступили ініціаторами створення корабля із подушок, зимову галявину із простирадл, потяг зі стільців тощо.
Інформація
Національна дитяча "гаряча" лінія (0800500225 або 772 з мобільного) та Національна
дитяча "гаряча" лінія з попередження домашнього насильства (0800500335 або 386 з мобільного )
You can do it, too! Sign up for free now at https://www.jimdo.com