ПРОГРАМА

проведення експерименту за темою «Становлення і розвиток особистості на ранніх етапах онтогенезу» на базі дошкільних навчальних закладів Києва, Київської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Донецької, Івано-Франківської областей

на 2018-2021рр.

Науковий керівник:                                                      Н.В.Гавриш

Координатор:                                                                Т.П.Носачова

НАШЕ ЕСЕ

                                                      Наше  есе. 

    Експеримент… Експеримент?!...  Експеримент!!

    Так все і відбувалося.

   Спочатку отримали інформацію про те, що один із закладів дошкільної освіти м. Ромни стане експериментальним майданчиком для проведення відповідної роботи в рамках інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня «Педагогічні умови становлення і розвитку особистості на ранніх етапах онтогенезу».

   Потім було здивування змішане з радістю, що саме нашому закладу випала нагода взяти в цьому участь. Були деякі сумніви: чи все вдасться?

   Але обговоривши ці питання з педагогами, проаналізувавши всі наші можливості, прийшли до висновку:  експерименту бути!!

   Що дав нам експеримент? Що змінилося в освітній роботі з дітьми? Експеримент став ще одним джерелом для творчості, фантазії наших вихователів, які намагаються вирішувати поставлені завдання нестандартно, придумують свої родзинки. А ще ми ризикнули провести свої міні-дослідження в ході загального експерименту. Додали деякі родзинки до створення розвивального середовища

     Поступово відходимо від чисто занятійного типу організації діяльності дітей. Але варіант (індивідуальне - підгрупове - фронтальне) викликає деякі труднощі: дуже часто, коли вихователь починає  працювати з групкою дітей (2-3 дитини), то виявляють бажання долучитися до цього і інші, намагаємось переключити їхню увагу на різні види діяльності, допомагають дуже помічники вихователя (2 в групі), але ще не все вдається. Більш доречним для нас виявився варіант (підгрупове - загальногрупове - індивідуальне). Є діти, які не зразу проявляють бажання виконати ту чи іншу вправу. Ми не змушуємо. чекаємо, коли сама дитина проявить ініціативу. Але чекаємо не пасивно, а намагаємось зацікавити , змотивувати її діяльність. А потім індивідуально, за бажанням дитини, виконуємо  завдання.      Знаєте, що вражає? Діти, які вже познайомилися з цим матеріалом, підходили знову до вихователя і дитини або двох дітей, які  працювали індивідуально.

    Як ви гадаєте, для чого.? Щоб допомогти або заспокоїти: “Не бійся, ми це робили, і ти зробиш” або “А можна я ще послухаю, бо дуже цікаво”, “Хочеш покажу, як я малював?”, “А можна я розповім Тімі казку?”  

   Це щодо того: чи відбулися зміни у наших вихованців? Як бачимо. Так, безперечно. А ще діти стали більш розкутіші, активні, можуть вже осмислено пояснити свої дії, бажання, деякі епізоди з ігор-занять вони використовують у своїх іграх. Це радує.

   Які зміни відчувають у собі вихователі? У бесіді з Міщенко С.Л. та Іщенко Л.М. я задала їм це питання. Відповідь була одностайною: вони переосмислили своє відношення до своїх вихованців. Якщо на початку навчального року виникали сумніви щодо виконання малятами деяких, як їм здавалося важких, завдань з експериментального планування,(бо діти ще маленькі), то зараз вони впевнені, що їх дошкільнята спроможні сприйняти і зробити все. Варто тільки підійти до цього нестандартно, творчо.  А я, як вихователь-методист, бачу, що творчий потенціал цих вихователів розкрився повною мірою. Вони вже виношують цікаві ідеї до наступних завдань. Зі слів Світлани Леонідівни,  вона щодня поспішає на роботу з радісним піднесенням, бо хочеться радувати малят чимось новим і цікавим. А Любов Миколаївна більшість завдань, які  нам запропонували, планує провести на свіжому повітрі, у природі, щоб дослідити вплив природи на розвиток сприйняття дітей… Завдяки дітям нам ніколи нудьгувати, тому що в нашому житті завжди багато нового і цікавого.

     Отже, підсумовуючи все вище сказане, ми можемо констатувати, що  гарно розписане експериментальне планування, надане нам колективом наукових співробітників, логічно побудоване, легке для сприйняття, зрозуміле для  виконання всіх поставлених завдань, ми по-іншому поглянули на можливості наших вихованців, це відкрило нові горизонти для творчої думки вихователів, отримали цікаві рекомендації щодо організації розвивального предметно ігрового середовища тобто, тісна співпраця  з науковцями була корисною і для дітей, для вихователів , і для дошкільного закладу в цілому.

Перегортаючи сторінки…

(ідеї, роздуми, висновки).

(Наші напрацювання  по підрубриці ОБМ)

      Впродовж 2020 – 2021 року на базі Роменського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 9 «Фіалка» здійснювалося науково-методичне забезпечення дослідно-експериментальної роботи з розроблення теми «Виховання дітей раннього віку у закладах дошкільної освіти різних типів» з підтеми «Особливості художньо-естетичного розвитку у ранньому віці». Нашим головним консультантом з цього питання, куратором є  Рагозіна В.В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України.

       Вже з раннього віку у дитини повинні розвиватися відчуття прекрасного, перші естетичні смаки, інтереси, уміння розуміти, а щоб розуміти, треба навчитися сприймати, відчувати і цінувати твори мистецтва. Перші естетичні переживання дитини пов'язані із задоволенням, яке доставляють їй якості предмету –його колір, форма і т.д. Гамма кольорів, форма, закладені в будь-якому творі мистецтва, виражає певне відчуття, думку автора і при сприйманні цього твору викликає у дитини схожу з відчуттям художника відповідну реакцію.

     Звичайно ж , ми розглядаємо з дітьми ілюстрації, картини, але це відбувалося трохи в іншому руслі. Тому нам видалася дуже цікавою   ідея -  виділити сприймання художніх творів дітьми раннього віку, як окремий вид заняття  у художньо-естетичній активності.

        Для того, щоб сприймання і обговорення художніх творів пройшло цікаво і емоційно для наших малят, ми постійно змінювали простір групової кімнати.  В арсеналі  допоміжних засобів в групі є тканини різного кольору, що дає змогу створювати ігрове поле для  різної тематики: зимова, літня, лісова галявини, море, річка, сільське подвір’я. А наявність сюжетних площинних декорацій (потяг, автомобілі, корабель, дерева, кущі з відповідними до різних пір року забарвленням, тварини, будиночки та ін.) підсилюють створення ігрової ситуації. Наприклад, діти знайомилися з художнім твором «Весела корівка», вихователь звертала увагу дітей, що корівка з рудими плямами.  І коли потім до групи завітала корівка (площинне зображення з такими ж рудими плямами), щоб погратися, діти були у захваті. Щоб підтримати цікавість до сприйняття художнього твору, ми не зупинялися тільки на рекомендованих нам іграх та вправах, підходили до цього інтегровано, планували різні види діяльності , подовжуючи післядію картини.  Тепер дошкільнята з нетерпінням чекають на наступну зустріч  з новим художнім твором, бо їм це сподобалося. Це ми зрозуміли, з багаторазових запитань дітей, коли вони по приходу до садочка запитували : «А що ми сьогодні будемо робити?», «А хто до нас завітає в гості?», «А картину художник нам покаже?» тощо.

    Розглянувши з дітьми декілька картин, замислилися, а що робити з тими картинами, які ми розглядали раніше? Як знову ввести їх в оточуючий світ  дітей. Вирішили створити своєрідну книгу ілюстрацій і художніх творів, з якими діти вже познайомилися і потім вона буде поповнюватися новими творами.  Ми всі знаємо, що діти в такому віці дуже полюбляють по декілька разів переглядати  книги з яскравими малюнками. От і  у нас вийшов гарний і яскравий посібник. Діти самі проявляють ініціативу. Беруть книгу, звертаються з проханням до вихователя: «Давай подивимося разом», «Розкажи ще про зайчика» або до своїх однолітків «Давай  я тобі покажу».

     Але на цьому ідеї по використанню знайомих художніх творів не закінчилися. Згрупувавши картини за порами року, виготовили дидактичну гру «Пори року».

   А ще ми виготовили пазли з цих картин. Щоб вони стали нам у нагоді і надалі, зробили пазли, які складаються  з 8 частин. Для дітей нашого віку ще буває важко скласти їх. Тому зробили їх із світлої основою, де зображена картина в цілому. В подальшому, діти зможуть обходитися без основи, складати малюнки з багатьох частин.

     Ні для кого не буде відкриттям, що упровадити в практику роботи з дітьми будь-яку інновацію без підтримки батьків просто неможливо. Тому значну увагу ми приділили саме роботі з батьками наших вихованців. Вихователі спрямували свою роботу на підвищення естетичної культури батьків, формування їх готовності надавати посильну допомогу в експериментальній діяльності педагогів. Педагоги разом з батьками заповнили анкети «Естетичний розвиток дитини». У групі протягом всього року працювала «Скринька відповідей і запитань» (в електронному режимі, по електронній пошті, Вайбер-чаті), де батьки мали змогу отримати практичні рекомендації від фахівців закладу. Разом з працівниками Роменського краєзнавчого музею організували віртуальну екскурсію для батьків і дітей «Художники Роменщини».

     Але ми прекрасно розуміли, що не всі батьки  з однаковою цікавістю будуть переглядати наше відео. Ми вирішили зацікавити їх. Спочатку на платформі   learningapps.org  знайшли дуже прості вправи «Види мистецтва», «Жанри живопису», «Знайди пару», які дали змогу батькам згадати і види мистецтва, жанри живопису. А потім створили свою вправу «Знайди автора картини», де використали картини двох роменських художників. Це зацікавило батьків, але для виконання  цього завдання, їм не тільки довелося переглянути уважно відео, а й скористатися мережею інтернету, щоб знайти всі картини цих авторів, а потім правильно виконати вправу. Ви знаєте – діло пішло. Батьки звернулися з проханням, придумати ще щось цікаве. Тому зараз працюю над створенням кросворду, темою буде «Види мистецтва»,  в планах створити і пазли для дорослих, але в електронному вигляді, тема – «Скульптура Роменщини». Простір для співпраці є, перші цеглинки , як на нашу думку, вже закладені. Працюючи над естетичною культурою батьків, ми тим самим створюємо гарне підґрунття для  того, щоб батьки стали нам надійними помічниками у художньо-естетичному вихованні наших малюків.

     Ще трохи зупинимося на самому сприйнятті дітьми художнього твору. Чи завжди потрібно створювати  ігрові ситуації для входження в  картину. Чи потрібна післядія. Ми запропонували вихователю такої ж вікової групи, але вони не задіяні в експериментальній роботі, просто познайомити дітей з цим твором, висновок – дітям сподобалося. Але наприкінці, їм чогось не вистачало. Вихователь, користуючись своїм досвідом, провела ігри, діти отримали позитивний заряд. Але надалі, необхідно проводити всю роботу по ознайомленню з художнім твором, використовуючи інтегрований підхід, це суто наша думка.

Також, пам’ятаючи, як діти просили вихователя сісти поряд і переглянути ще раз знайомі картини, замислились, а як діти будуть сприймати ці твори в домашні обстановці? Хто з батьків буде розглядати картину з дитиною? Тому ми дали батькам декілька картин на вибір, оповідку, ігри за змістом картини.  звісно, пояснивши, як це має проходити.

Результат був цікавий :  при повторному розгляді картин у дошкільному закладі, діти не вимагали побудувати той самий інтер’єр, а от вдома  більшість дітей виступили ініціаторами створення корабля із подушок, зимову галявину із простирадл, потяг зі стільців тощо.